Заборонити завжди легше. Як на Прикарпатті оцінюють дії влади щодо боротьби з COVID-19

Карантин в Україні знову продовжили, хоч і більше формально. Кількість нових випадків коронавірусу зменшується, а тих, хто одужав, більшає, але знімати обмеження не поспішають. Бо так спокійніше.

А страждають від того всі – люди, бізнес, бюджет. А ще страждає імідж влади, бо ж пересічні українці почали сумніватися в ефективності жорстких заходів, пише «Репортер».

Експерти не мовчать

За даними загальнонаціонального опитування Київського міжнародного інституту соціології, майже половина українців – 46 % – вважає дії влади у боротьбі з коронавірусом успішними. 54 % опитаних побоюються економічних наслідків від введення карантинних обмежень. 36 % переживають за здоров’я близьких і лише 13 % українців бояться, що захворіють самі.

Фонд «Демократичні ініціативи» теж провів дослідження – спитали 58 експертів, як вони оцінюють дії президента щодо боротьби з епідемією COVID-19 за п’ятибальною школою. Результат – 2,5 бали.

Серед позитиву експерти називали карантин у навчальних закла­дах, закриття ресторанів, кафе й торгово-розважальних центрів. Водночас були зауваження до обмеження роботи громадсь­кого транспорту. Неоднозначно ставляться до закриття кордонів, припинення авіа- та залізничного сполучення, а також запровад­ження адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення карантину.

 

На жаль, на локальному рівні таких досліджень ніхто не проводив. Втім, експерти не мовчать. Днями в ефірі місцевого телеканалу депутат Івано-Франківської облради, відомий підприємець Тарас Виноградник оцінив дії цент­ральної влади, обласної та міської влади у боротьбі з коронавірусом.

«Дивлячись на результат, оцінка центральній владі, – двійка, – сказав Виноградник. –. Враховуючи позицію міського голови Івано-Франківська та роботу служб, які були задіяні, я би поставив тверду четвірку. А обласну владу не видно й не чути, тому – три бали».

Водночас франківський політолог, викладач Прикарпатсь­кого університету Ігор Доцяк вважає, що оцінювати дії влади за п’ятибальною шкалою доволі складно. Найбільш вдалим він вважає рішення про карантин, бо ж вдалося запобігти поширенню хвороби.

«Це, напевно, єдиний позитивний результат, – говорить Доцяк. – Але обмежити пересування, відвідування громадських місць, рух транспорту було найлегше. Щодо інших дій, то це дискусійне питання. Рішення були не послідовні. Деякі приймалися формально, адже не було механізмів контролю за їх виконанням. Зрештою, це призвело до якихось дисонансів. Усі ми пам’ятаємо історію з «Епіцентром» чи відкриттям ломбардів. Щодо місцевої влади, то вона діяла у межах своїх повноважень та ресурсів. Загалом можемо говорити про те, що прийняття обмежувальних заходів владі вдалося. Але рішення, пов’язані із подоланням наслідків, – спад економічної активності, захист вразливих верств населення – були недостатньо ефективними».

 Порожні бюджети

На думку політичного експерта Олега Серняка, регіонального координатора інституту «Респуб­ліка», оцінювати дії влади можна буде лише після завершення карантину. Втім, він уже вважає, що держава не мала втручатись у справи бізнесу.

«Припиняти повністю під­приємницьку діяльність був дуже радикальний крок, – говорить Серняк. – Чи потрібен він був на той момент? Напевно, ні. Виглядає, що такі радикальні кроки були недоречними. Бізнесу можна було дати рекомендації, як вести діяльність в умовах карантину. Держава обрала інший, повторюся, дуже радикальний шлях. І, як бачимо з надходжень до бюджету, такі дії себе не виправдали. З іншого боку, якщо влада втручається в якусь сферу діяльності та змінює правила гри, то вона повинна компенсувати втрати».

ут треба віддати належне органам місцевого самоврядування. Наприклад, Івано-Франківська міська рада прийняла рішення про звільнення від сплати єдиного податку за квітень підприємців І та ІІ групи. Вже на позачерговій сесії 22 травня депутати голосуватимуть за повне звільнення від сплати єдиного податку підприєм­ців І групи, та на 50 % – під­приємців ІІ групи.

 «Вважаємо, що це дуже важливий крок для підтримки, – каже міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. – Розуміємо, що це втрати місцевого бюджету, але для нас важливо, аби запрацювала економіка, тому йдемо назустріч».

Так, за словами мера, через введення карантинних обмежень, у березні місто втратило приблизно 40 млн податків, у квітні – 50 млн, у травні очікують мінус 30 млн грн.

Щодо області ситуація теж не втішна. За словами голови постійної комісії Івано-Франківської обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків Миколи Палійчука, якщо за перші три місяці в обласному бюджеті було перевиконання на 7,5 млн, то за квітень область недоотримала 17 млн грн.

«Маємо на сьогодні 10 млн невиконання плану доходів обласного бюджету. В основному, це податок на доходи фізичних осіб, – говорить Палійчук. – Загалом по області невиконання всіх бюджетів – 79 млн грн. А по перших трьох місяцях ми мали плюс 84 млн. Тобто, грубо кажучи, ми «з’їли» 84 млн і ще наростили 79 млн грн. Якщо економіка запрацює, то ми ще маємо шанс вийти в нуль. Однак, якщо карантин продовжать, то матимемо серйоз­ні проблеми із виконанням бюджетів, а відповідно й з виплатою заробітної плати».

У цій ситуації тішить лише одне – гроші витрачалися на справді потрібні речі. Принаймні, на Прикарпатті. Наприклад, на боротьбу з пандемією Івано-Франківська ОТГ виділила 31, 2 млн грн. Гроші пішли на закупівлю медикаментів, дезінфікуючих засобів і засобів індивідуального захисту. Частину спрямували на зарплати та одноразові матеріальні допомоги медикам. Придбали 10 апаратів штучної вентиляції легень, кисень, тест-системи.

 То який план?

Як далі розвиватимуться події, нині ніхто прогнозувати не береться. Карантин продовжили до 22 червня. Звісно, жорстких обмежень, як у березні-квітні, вже не буде, але до скасування всіх заборон ще далеко. Тим більше, прем’єр-міністр Денис Шмигаль ще раніше повідомляв, що виходити з карантину країна буде у п’ять етапів. І зараз ми на першому.

«На мою думку, в центральної влади дуже специфічний підхід щодо прийняття рішень, – говорить Ігор Доцяк. – Для них голов­не – досягнути успіху будь якими засобами. Через це довіра до них знизилась. І тут ми повертаємось до питання ефективності обласної влади. Потрібно визнати, що вона повністю залежить від Києва. Відповідно облдержадміністрація несе відповідальність не перед громадою, а перед Адміністрацією президента й Кабінетом міністрів. А це впливає на свободу ухвалення рішень».

Водночас експерти зауважують: держава досі не запропонувала конкретного плану щодо відновлення економіки. Мовляв, немає зрозумілих відповідей на прості запитання. Наприклад, яку компенсацію отримає підприємець, який на карантині згорнув економічну активність? Що отримає най­маний працівник, який втратив роботу?

«Будь яке рішення повинне ґрунтуватися на аналітиці, – вважає Тарас Виноградник. – Яке обґрунтування того, що карантин варто продовжувати? Я би хотів почути думку спеціаліста, вірусолога з цього приводу. І я хочу бачити стратегію – як і куди ми рухаємось. Про це мають розказати президент чи прем’єр, опираючись на думку авторитетних людей».

Врятувати ситуацію міг би діалог, який включав би як роз’яснення вжитих владою заходів, так і зворотний зв’язок, готовність прислухатися до громадян. Десь так, як це відбувається у західних країнах.

Якщо ж перед народом будуть продовжувати виступати із записаними заявами, а ситуація погіршуватиметься, то у певний момент ті заклики й розпорядження просто перестануть сприймати.

Авторка: Ірина Гаврилюк

Матеріал опублікований у рамках проєкту «Інформ-щеплення» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольст­ва США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Партнери проєкту: 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *